Девід Робсон

BBC Future

Сто років тому кілька окремих досліджень виявили зв'язок між дієтою та психічним здоров'ям. Тепер вчені підтверджують, що бактерії в нашому кишківнику є важливою ланкою між тим, що ми їмо, і тим, як ми почуваємось.

Кишківник пацієнта не здається очевидним місцем, де можна шукати причини депресії. Але саме на нього звернув увагу Джордж Портер Філліпс на початку XX століття.

Cпостерігаючи за мешканцями горезвісної лондонської лікарні для психічно хворих Bethlem Royal Hospital, Філліпс помітив, що пацієнти з меланхолією часто страждали від важких запорів, а також інших ознак "загального засмічення обмінних процесів", зокрема, крихких нігтів, тьмяного волосся і землистого кольору обличчя.

Можна було б припустити, що ці фізіологічні проблеми і є наслідком депресії, але Філліпс подумав про зворотний причинно-наслідковий зв'язок. Він замислився, чи можна полегшити психічний стан пацієнта, вирішивши проблеми з його кишківником?

Щоби з'ясувати це, він перевів пацієнтів на спеціальну дієту. В ній не було м'яса, тільки риба, а також вона містила кефір, кисломолочний напій з лактобактеріями, що, як відомо, полегшують травлення.

Дивно, але це спрацювало. З 18 пацієнтів, стан яких Філліпс перевірив сам, 11 повністю одужали, а двоє інших відчули помітне покращення. Цей експеримент є одним з перших доказів того, що бактерії в нашому кишківнику можуть мати глибокий вплив на стан нашої психіки.

Тепер про роль мікробіому в здоров'ї людини говорять багато.

Втім, його зв'язок із психікою пояснити найважче.

Ми зможемо лікувати наш мозок через живітДжейн Еллісон Фостер, дослідниця

Як ці мікроскопічні сміттярі, що харчуються відходами нашого травлення, можуть впливати на мозок?

"Я ані краплі не піддаю сумніву той факт, що мікроби впливають на психічне здоров'я", - зазначає Джейн Еллісон Фостер, керівниця лабораторії в Університеті МакМастера в Канаді, чиї дослідження лідирують у цій галузі.

А це означає, що ми зможемо лікувати наш мозок через живіт. "У цій галузі - великий потенціал для розвитку як нових терапевтичних засобів, так і точної (індивідуальної) медицини".

Утім, Фостер наголошує, що нездоровий кишківник є лише однією з багатьох можливих причин психічних розладів. Тобто лише частина пацієнтів добре відреагує на нове "психобіотичне" лікування.

Але для тих, хто страждає від дисбалансу в кишківнику, нові методи можуть принести значне полегшення.

Кефір
Image captionУ дослідженні, проведеному на початку XX століття, кефір мав величезний позитивний вплив на пацієнтів із депресією

Попри висновки перших досліджень, зокрема експерименту Філліпса, ідея про вплив стану кишківника на психічне здоров'я була непопулярною впродовж майже всього ХХ століття.

Серйозні докази цієї ідеї почали з'являтися лише в останні два десятиліття.

Один з найцікавіших сучасних експериментів було проведено в Університеті Кюсю в Японії у 2004 році.

Команда дослідників вперше продемонструвала, що в "стерильних" мишей, вирощених без контаку з мікробами, були помітні коливання гормонів кортикостерону і АКТГ, що відповідають за стрес.

Вчені припустили, що кишкові бактерії здорових мишей якимось чином впливають на гормональний профіль.

Після цього дослідники засіяли стерильних мишей лактобактеріями, які також використовував Філліпс у своєму експерименті.

Депресивна поведінка може передаватися від людини до миші через мікроби в кишківнику

Хоча стресова реакція в мишей залишалася вище норми, вона помітно знизилася в порівнянні з тваринами, які не мали бактерій в своєму організмі.

Існують й деякі ознаки того, що депресивна поведінка може передаватися через види - від людини до миші - через мікроби в кишківнику.

Це вдалося довести китайським дослідникам з міста Чунцін, які пересадили стерильним мишам частину мікробіоти пацієнтів з великим депресивним розладом.

Звичайно, це лише експерименти на тваринах, але їхні висновки підтверджуються епідеміологічними дослідженнями за участю великої кількості людей (останнє оприлюднене 4 лютого 2019 року).

Всі ці дослідження систематично підтверджують, що різні кишкові мікрофлори відповідають різним психічним розладам, зокрема депресії і тривожним станам.

Антидепресанти
Image captionЛише двоє з кожних 10 пацієнтів, які приймають антидепресанти, відчувають поліпшення

Жоден окремий вид бактерій не несе відповідальності за такий ефект. Натомість, як видається, річ у загальному співвідношенні різних сімей мікробів.

Мікробіом кишківника в депресивних і тривожних людей є менш різноманітним, ніж у людей з міцним психічним здоров'ям.

Ба більше, в одній з останніх публікацій на цю тему дослідники виявили зв'язок між шизофренією і бідним мікробіомом кишківника. Коли зразки бактерій пацієнтів пересадили стерильним мишам, у діяльності їхнього мозку відбулися зрушення, характерні для цього психічного розладу.

Зв'язок між бактеріями і мозком

Цей зв'язок може відбуватися багатьма шляхами.

Деякі види мікробів захищають стінки кишківника, зміцнюючи його слизову оболонку і перешкоджаючи потраплянні в кров вмісту.

Без такого бар'єру, людина може страждати від вивільнення цитокінів, які викликають запальні процеси. Ці білки збільшують кровообіг навколо джерела інфекції і регулюють імунну реакцію організму.

Хоча ця реакція має важливе значення у боротьбі з інфекцією, цитокіни також сприяють зниженню настрою і млявості. Саме тому ми часто почуваємось втомленими і пригніченими, коли хворіємо. Але протягом тривалого часу такий стан може призвести до депресії.

Кишкові мікроби також впливають на те, як наш організм перетравлює і метаболізує попередників синтезу важливих нейромедіаторів, як-от серотонін і дофамін.

Флора нашого кишківника навіть прямо пов'язана з мозком через блукаючий нерв, який має рецептори поблизу слизової оболонки кишки, що дозволяє йому контролювати процес травлення.

Таким чином кишкові мікроби можуть вивільняти хімічні сигнали, які впливають через блукаючий нерв на активність мозку.

"Бактерії кишківника мають багато способів спілкування з різними системами організму, зокрема і нервовою, - каже Фостер. - Це дуже динамічний, інтерактивний, складний простір".

Однак ці шляхи не є вулицями з одностороннім рухом, тому активність мозку також може впливати на склад флори кишківника. Стрес сам по собі може збільшувати запалення, яке впливає на мікрофлору кишківника.

Результатом може бути певне замкнене коло.

Нові способи лікування

Як зазначає Фостер, ця галузь швидко розвивається, дослідження проводять як науковці з університетів, так і комерційні компанії.

Їхня мета, насамперед, знайти нові методи лікування таких хвороб, як депресія.

Наявні антидепресанти змінюють баланс хімічних речовин, як-от серотонін, у мозку, але вони ефективні далеко не для всіх. Насправді лише двоє із 10 пацієнтів, які приймають антидепресанти, відчувають полегшення.

Хороший ефект має когнітивно-поведінкова психотерапія, але всім вона також не допомагає.

В результаті багато людей так і не отримують дієвого лікування. Тому зв'язок між мозком і кишковими бактеріями може стати одним з найбільш перспективних напрямків дослідження.

Миша
Image captionКоли стерильні миші отримували корисні лактобактерії, вони значно легше переносили стрес

На жаль, багато досліджень у цій галузі є невеликими, за участю лише декількох учасників, а їхні результати неоднозначними. В ході одних досліджень зміна дієти або додавання в неї пробіотиків зменшували симптоми депресії, тоді як в інших дослідженнях такі заходи виявлялися нічим не кращими за плацебо.

Фостер пояснює невдалі дослідження тим фактом, що їх проводили з пацієнтами, в кого депресія мала інші причини. Хоча розлади в кишковій флорі можуть спричинювати психічні розлади в деяких людей, в інших випадках тригер може бути геть іншим. Таким пацієнтам кефір навряд чи допоможе.

Ще більше ускладнює ситуацію те, що мікробіом кожної людини є унікальним, а тому будь-яка терапія, спрямована на флору кишківника, повинна враховувати ці відмінності. Загалом, склад мікрофлори в будь-яких двох людей збігається лише на 10%.

Тому добирання способу лікування має бути складнішим і індивідуальним, вважає дослідниця.

"Теорія про зв'язок між кишківником та мозком насамперед застосовна в точній медицині (яка враховує індивідуальні особливості організму, а не загальні для всіх принципи)".

Задача, за словами Фостер, полягає у тому, щоб "визначити "біотип" або групу осіб зі схожим мікробіомом, який може бути причиною їхніх симптомів". Перевіривши, наприклад, схильність пацієнта до запальних процесів, перш ніж починати лікування.

Оскільки на відміну від антидепресантів йдеться не про втручання в роботу мозку, можливі побічні ефекти такої терапії будуть менш небезпечними.

Їжте як італійці

Теорія зв'язку між кишківником та мозком принаймні є ще одним доказом, що здорове, збалансоване харчування знижує ризик розвитку багатьох хвороб і зокрема депресії.

Багато з цих досліджень були присвячені так званій "середземноморській дієті" - загальна назва для раціону, багатого овочами, фруктами, горіхами, морепродуктами, ненасиченими жирами та рослинними оліями, а також низьким вмістом рафінованого цукру, червоного та обробленого м'яса.

(Це, звичайно, доволі грубе узагальнення, оскільки існують значні відмінності в тому, що споживають в їжу мешканці південної Європи.)

Однак одне іспанське дослідження показало, що люди, які харчувалися традиційною середземноморською дієтою, мали вдвічі менший ризик розвитку депресії.

Салат
Image captionСередземноморська дієта, багата фруктами, овочами, здоровими оліями і мінімумом перероблених продуктів, є дуже корисною для здоров'я

"Дані щодо важливості харчування для здоров'я психіки і мозку наразі є послідовними і мають величезний обсяг", - каже Феліче Джака, дієтолог-психіатр з Університету Дікіна в Австралії і авторка книжки "Дієта для здоров'я мозку" (Brain Changer: Good Mental Health Diet).

Вчені довели, що середземноморська дієта збільшує різноманітність кишкових бактерій і зменшує інші фізіологічні зміни, як-от хронічні запалення, які також супроводжують депресію.

Понад століття після експерименту Філліпса в лікарні Bethlem Royal надійне лікування від депресії так і не знайдене.

Але принаймні для деяких людей здоров'я кишківника стане важливим першим кроком до здорового і щасливого розуму.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.